Проблемний і традиційний методи: за і проти
Щоб порівняти два методи між собою і створити собі уявлення про їх ефективність, можна скористатися наступною таблицею:
Критерій порівняння |
PBL |
Традиційний метод |
|
| учитель | помічник і тренер | експерт і джерело знань | |
| спосіб вивчення | дослідження для вирішення проблеми | передача знань від учителя до учня | |
| цілі навчання | створені учителем та учнями | створені учителем | |
| спосіб управління | учень бере на себе відповідальність за вивчення і проводить самостійне вивчення під керівництвом помічника | вичитель направляє, учень пасивний отримувач вказівок | |
| соціалізація | обговорення, дослідження в групі, співпраця з однокласниками | учень вчиться індивідуально | |
| результати вивчення | розвиток навичок дослідження, творчого мислення | розуміння змісту | |
| моделі оцінки | можуть бути комбінованими, самостійна оцінка учнів | оцінка вчителя, письмова робота | |
| підхід | глибоке вивчення | поверхневе вивчення | |
Як приклад: у 9 класі вивчається тема "Формування модерної української нації". У цій темі йде мова про те, що в українській суспільній еліті виокремлюється кілька течій: традиціоналісти", "асимілятори", "романтики". Ці поняття в підручнику згадуються поверхнево.
Перед учнями ставиться проблемне завдання:
"Хто із них (асимілятори, традиціоналісти, романтики) міг очолити національний рух?"
---- учні об'єднались у пари;
---- кожна самостійно досліджує і вибирає спосіб розв'язання і представлення;
---- виробляють ідеї;
---- вивчають проблему, шукають інформацію;
---- аналізують;
---- як вирішення - інформаційна брошура в якій:
* визначення поняття;
* найвідоміші представники;
* плюси і мінуси;
* роздуми: чому могли очолити очолити, а чому не могли;
* сенкан.
Всьому етапі дослідження проблеми учитель тільки допомагає, рекомендує, а в основному це ідеї учнів. Такий підхід змусить учнів "копнути тему глибше", а не задовільнитися поверхневими висновками вчителя і абзацом тексту у підручнику і дасть можливість сформувати їх історичне мислення.